КЗО "Дошкiльний навчальний заклад (ясла-садок) №33 комбiнованого типу" Дніпропетровської міської ради

 





Сторінка логопеда

 

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п., і звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.

Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.

Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.

 

Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості наших вихованців, розпочинаємо відповідну роботу з усіма дітьми.

Ось поетапний план роботи з пальчиками:

1. Пальчикові вправи (гімнастика).

2. Пальчикові картинки (фігури).

3. Пальчикові ігри (інсценівки):

пальчикові загадки;

пальчикові вірші;

      пальчикові міні-вистави.

4. “Чарівна” рукавичка:

а) міні-сценки рукавичкою одного виконавця:

з одним персонажем;

з одним персонажем та рукою, вільною від рукавички;

показ обома руками в рукавичках (по одному персонажеві);

б) міні-сценки з одним персонажем у показі кількома виконавцями (однією рукою);

в) міні-сценки з кількома персонажами в показі кількома виконавцями (обома рукави);

г) міні-сценки цільною рукавичкою з п’ятьма персонажами:

у показі одним виконавцем;

у показі кількома виконавцями;

д) змішаний театр;

е) самостійна дитяча творчість.

 

 

       Пальчикові вправи (гімнастика)

Пальчикову гімнастику розпочинаємо з найпростіших вправ та зі знайомства дітей зі своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначенням. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи вводимо до фізкультхвилинок та фізпауз, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням. Практикуємо пальчикові вправи і в індивідуальній роботі з дітьми, які того потребують.

 

1. “Пальчики вітаються”

однією рукою: кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки (те ж саме – лівою рукою);

двома руками: тримаючи долоні вертикально одну навпроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати й розводити пальці, промовляючи слова “Добрий день пальчику!”.

2. “Стиснемо-розтиснемо”: ритмічно стискати пальці в кулак і розтискати.

3. “Молоточок”: вказівним пальцем однієї руки стукати по долоні другої.

4. “Молоточки”: одним стиснутим кулачком стукати по другому кулачку.

5. “Бігунець”: “Бігти” по столу, пересуваючи вказівний та середній пальці.

6. “Млинок”: поставивши один кулачок над другим, роботи ними обома коло оберти.

7. “Потрусимо долонями”: потрусити обома долонями – спершу сильніше, потім слабше.

8. “Хвилі”: роботи хвилеподібні руки руками перед грудьми – з одного боку в інший.

9. “Січемо капусту”: ребром однієї долоні бити по розгорнутій другій долоні.

10. “Перемо білизну”: терти одним кулачком по другому (пальцями).

11. “Падає сніг”: робити плавні синхронні руки обома руками згори донизу.

12. “Кінь біжить”: почергового стукати по столу чотирма пальцями руки (крім великого).

13. “Гра на фортепіано”: довільно імітувати пальцями обох рук гру на цьому музичному інструменті.

14. “Слон іде”: виставивши вперед вказівний палець (хобот), переступати чотирма пальцями по столу.

15. “Дзеркало”: притиснувши пальці один до одного, вертикально тримати долоню (або обидві) внутрішнім боком перед очима.

16. “Барабанщик”: двома пальцями обох рук (вказівними або середніми) “Барабанити” в повітрі або по столу.

17. “Пташки дзьобають зернята”: зігнутим вказівним пальцем однієї руки стукати по столу (або по підлозі).

На заняттях та у вільний від практичної діяльності час закріплюємо їх за допомогою простих ігор-вправлянь із ґудзиками, шкурками, дрібними конструкторами.

 

 

 

 

Пальчикові картинки.

Їх ми вводимо, коли дитячі пальчики після вправляння стають рухливішими, гнучкішими. Пальчикова картинка (фігурка) – це відтворення за допомогою пальців образів якихось предметів, тварин.

Розповідаючи дітям казку “Коза Дереза” пропоную умовно зобразити пальчиками головного персонажа.

Цей процес можна узагальнити одним словом “Покажи”

Картинки фігурки використовуються як елементи загальної пальчикової гімнастики і як складові частини занять та розваг.

Це ось такі завдання:

ЛІХТАРИКИ

Варіант 1.

Початкове положення: Розташувати долоні перед собою, випрямити їх та розсунути пальці. Стискати та розтискати пальці на двох руках одночасно, супроводжуючи рухи відповідними фразами.

Ліхтарики засвітилися!

(випрямити пальці)

Ліхтарики потухли!(стиснути пальці)

Вправу виконувати декілька разів.

Варіант 2 (ускладнений).

По черзі стискати та розтискати пальці рук на рахунок "раз- два".

На "раз": пальці правої руки випрямлені, пальці лівої руки сжаті.

На "два": пальці лівої руки випрямлені, пальці правої руки зжаті.

Спочатку виконувати вправу повільно, потім прискорювати темп. Вправу спочатку можна виконувати на рахунок, а потім рядками, що промовляються ритмічно, супроводжуючи рухи:

Вже стемніло на дворі,

Засвітились ліхтарі.

Хай ліхтарики горять,

Підуть дітлахи гулять.

 

ПРАПОРЦІ

Варіант 1.

Вихідна позиція:

Розташувати долоні перед собою.

Одночасно опускати та підіймати долоні, супроводжуючи рухи віршами.

Якщо дитина легко виконує ці вправи, запропонуйте їй опускати та підіймати долоні, не згинаючи пальців.

Я тримаю у руці

Кольорові прапорці.

Варіант 2 (ускладнений).

По черзі змінювати положення рук на рахунок: "один-два".

"Один": ліва рука випрямлена, піднята у гору, права рука – опущена униз.

"Два": ліва рука опущена униз, права піднята у гору.

 

КУЛЬКА

Вихідна позиція.

Пальці обох рук зібрані пучкою і стикаються кінчиками.

"Надуваємо кульку": придати пальцям таке положення, яке буває, коли руки тримають м’ячик або кульку.

"Кулька лопнула": пальці повертаються у вихідну позицію.

Пружну кульку я надую,

Мотузочок зав’яжу.

Ну а потім її здую,

Всім цей фокус покажу.

 

ЇЖАЧОК

Вихідна позиція.

Поставити долоні під кутом одна до однієї. Розташувати пальці однієї руки між пальцями іншої. Ворушити прямими пальчиками.

Як ти носиш, їжачок,

Так багато колючок?

 

ЧОВЕН

Вихідна позиція.

Обидві долоні поставлені на ребро і з’єднані "ківшиком", великі пальці притиснуті до долонь.

По річці плине човен,

Він дітлахами повен.

 

ПАРОПЛАВ

Вихідна позиція.

Обидві долоні з’єднані "ківшиком", усі пальці, крім великих спрямовані у бік "від себе", а великі пальці підняті уверх та з’єднані – це "труба".

Пароплав пливе по річці,

Дим з труби, немов із пічки.

 

 

 

 

РІЧКА ТА РИБКА

Річка – хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.

Рибка. Вихідна позиція.

Випрямлені долоні притиснуті одна до одної. Пальці спрямовані в бік "від себе".

Повертати зімкнуті долоні управо та уліво, імітуючи рухи риби хвостом.

Хвостиком б’є наша рибка маленька,

В річці живе ця манюня гарненька.

 

ДЕРЕВА

Вихідна позиція.

Розташувати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в сторони та напружені. Після виконання вправи струсити кисті рук.

Вітер залетів у гай.

Ти дерева не гойдай,

(Качати руками з боку у бік)

 

Дуже гілки не клони,

Щоб не тріснули вони!

(Качати руками униз – уверх,

не згибаючи пальців)

 

ПТАХ П’Є ВОДУ

Вихідна позиція.

Пальці зложити пучкою – це "дзьоб". Не відриваючи лікоть від столу, "дзьобом" торкнутися столу. Далі – імітувати рухи птаха: узяти "воду", підняти "голову", поклацати "дзьобом".

Птах дістався до криниці,

Хоче випити водиці.

 

ПТАХ ЛЕТИТЬ

Вихідна позиція.

Руки розташувати перед собою (долонями до себе). Великі пальці сплести – це "голова" птаха. Решта пальців – "крила". Помахати ними.

В небі пташечка летіла,

На галявину присіла.

(Помахати "крилами")

Посиділа, відпочила,

Й до гніздечка полетіла.

(Притиснути долоні до себе)

 

КВІТКА

Вихідна позиція.

Долоні підняті угору, пальці створюють "пуп’янок", основи кистей притиснуті одна до другої.

Квітка "розпускається": розводимо одночасно пальці рук у боки, а потім зводимо пальці разом.

Вранці сонечко зійшло, розпустилась квітка.

А увечері закриє пелюсточки швидко.

 

РАВЛИК

Вихідна позиція.

Вказівний, середній та безіменний пальці притиснуті до долоні. Великий палець та мізинець випрямляються, а потім ховаються. Виконувати вправу спочатку однією рукою по черзі, потім обома руками одночасно. Можна зобразити, як равлик повзе по столу.

Равлик повагом повзе,

Хатку на собі везе.

 

БДЖІЛКА

Вихідна позиція.

Випрямити вказівний палець, решту пальців прижати до долоні великим пальцем.

Крутити великим пальцем.

Бджілка, бджілка, покружляй,

З квіток меду позбирай!

 

ЖАБКА

Вказівний палець та мізинець підняти угору та тримати напівзігнутими.

Середній та безіменний притиснути до долоні великим пальцем.

Скаче жабка у траві

І скрекоче: "Ква-кве-кві!"

 

НОЖИЦІ

Вихідна позиція.

Великий, безіменний палець та мізинець притиснути до долоні. Вказівний та середній пальці витягнути вперед. Вони то розходяться, то сходяться, імітуючи рухи ножиців. Долонь розташована паралельно столу. Спочатку вправу виконувати повільно, поступово темп прискорити. Стежити, щоб пальці були прямі.

Швачка в дім до нас прийшла,

Мені ножиці дала,

Я тканини і папір

Ріжу, ріжу до сих пір.

 

Пальчикові ігри – інсценівки.

Коли діти засвоїли вільне виконання пальчикових фігурок, їхню діяльність ускладнюємо розігруванням коротеньких сценок, інсценівок, переказом невеличких оповідань.

В ході цих ігор у дитини активізується дрібна моторика рук і психічні процеси. Відтак формуються спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на одному виді діяльності.

 Зайчик”

На землі сніжок лежить, (планові рухи руками, розвести їх над “землею”)

Зайчик по сніжку біжить.

(Пальчикова фігурка, “зайчик”)

Мерзнуть вушка,

(Згинати й розгинати пальці – “Вушка”)

Мерзнуть лапки,

(Ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи їх).

Бо без валянців

(Утворити немовби дві “мисочки” долонями)

Та шапки. Ой!

(Двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру й піднести над головою).

 

“Їжачок”

Їжачок – хитрячок.

(“Їжачок – з’єднати долоні разом з пальцями вгору);

Голочки гостренькі,

(великі пальці – на себе, решту перекреслити й поворушити ними).

Ось Грибки під дубком (“Дерево)

Він збира маленькі (“Гриби”)

 

Коники”

По гладенькому столі

(“Коник” чотирма пальцями (крім великого) стукати по столу.

Пальчики стукочуть.

(Стукати голосніше)

То не пальчики, ні-ні –

Коники цокочуть

(Стукати ритмічно, цокаючи язиком).

Цок-цок-цок, цок-цок-цок,

За місток.

(“Місток” – поставити руки (паличкою” одна на одну)

За млинок

(“Млинок” – крутити кулачками один над одним)

Цок-цок-цок, цок-цок-цок, (“Коник”).

В чисте поле, за лісок (“Дерево”)

Цок-цок-цок, цок-цок-цок, (“Коник”)

Потім знову в дитсадок.

(“Дах” на головою).

 

Квіточки”.

На галявині зростають

Квіточки маленьку

(“Квіточка” – долоні разом, пальці розставити, крім мізинців та великих, - вони торкаються одне одного)

Є рожеві, є червоні,

Жовті та біленькі.

Корінцями із землі (“Коріння – як “дерево”, але руки опустити донизу).

П’ють вони водичку,

А нап’ються – підростуть,

(Квітка”, при підростуть,

(“Квітка”, при цьому стати навшпиньки)

Стануть іще вищі.

 

“Котик”

Котик пухнастий,

(“Котик” – із кулачка відставити

великий палець та мізинчик).

Вушка маленькі

(Поворушити відставленими пальцями).

Лапки м’якенькі.

(Скласти пальці в кулачок).

Кігті гостренькі,

(Зігнути пальці і поворушити ними).

 

 

 

 

 

 

Далі ігри, які практикуються в пальчиковому виконанні, проводяться за допомогою пальчикового театру, а згодом інсценуємо ті самі тексти вже у рукавичці. І хоча рукавичковий театр дітям засвоїти важче, ніж простий пальчиковий, однак він викликає більше емоцій, виглядає естетичніше, та й персонажі в ньому реальніші. Водночас продовжуємо працювати над виразним промовлянням текстів різних творів.

 

Наприклад, вправа “Їжачок”, на вказівний палець, спочатку без рукавички, а потім у ній – одягається пальчиковий їжачок. Пропоную поворушити цим пальцем, зігнути, розігнути його, порухати ним у різні боки – “Їжачок ожив”, “Їжачок нахилився”, “Їжачок хитає головою”.

Далі до роботи залучаються й інші пальці – середній та вказівний – вони зображають лапки їжачка.

Вправи: “Їжачок” плескає в долоні”, “Їжачок радіє”, “Їжачок умивається”. Далі – вводжу тексти –пісні,забавлянки, загадки, вірші, казки.

Прикладом простих інсценівок можуть бути народні забавлянки: “Сорока ворона”, “Ладки-ладусі”, “Наш хлопчик”, “Пальчик-пальчик”.

 

І останнім станом роботи з пальчиками є “Чарівна” рукавичка.

Для цього потрібні рукавички з п’ятьма пальчиками, далі і без пальчиків.

Так “Казковий ліс” – це пальці – дерева у різноколірних рукавичках; “Зачарований коник” – синя в цяточку рукавичка; “Вовк-невдаха” – червоний у смужку, його здалеку видно у лісі всім звірятам.

 

Ведмедик.

Впав ведмедик на підлогу,

Відірвали йому ногу...

(Рука в рукавичці “Лежить”, а ведмедик – на вказівному пальці.

Похитати головою).

Все одно він най-найкращий,

Не віддам його нізащо!

(Вільною рукою погладити ведмедика по голові, підняти його).

 

Так. Українську народну пісеньку “Два півники” можуть показати кілька дітей: одна дитина озвучуватиме двох півників; друга – двох курочок; третя – козу та цапа; четверта – татуся та матусю; п’ята – вовчика – Сірячка.

Так, нехитру за змістом та виконання казку “Курочка Ряба” діти дуже люблять. На рукавичці на великому пальці “вмощується” яйце., на вказівному – Дід, на середньому – Баба, а далі – Курочка Ряба та Мишка. Руки такі: під час розповіді почергово виставляються вказівний,

середній та безіменний пальці, а мізинець зігнутий. Потім великого пальці по черзі, торкаються вказівний та середній (“б’ють”), а далі – за текстом.

 А ось які ще можна використати ігри у вільний час.

 

Гра “Слухняні пальчики” (на розвиток відчуття дотику)

Кожна дитина отримує торбинку, наповнену різними предметами.

Вихователь називає будь-що, а діти намагаються знайти потрібну річ у торбинці (на дотик). Кому поталанить першому, той швидко дістає предмет і вигукує “є”, а потім знову кладе його в торбинку. Вихователь називає наступний предмет і змагання триває.

 

Конкурс “чарівників”

Діти складають з квадратного чи прямокутного аркуша паперу різні вироби. І ще на аркуші паперу намальовано якийсь предмет. Спочатку діти зафарбовують даний предмет, а потім по контуру обривають зайве.

 

Важка ноша

Учасники змагання повинні перенести цеглину, тримаючи ї між двома паличками до визначеного місця й повернутися назад.

 

Діти змагаються хто швидше пришиє ґудзик, чи складе квіточку або нанизає намисто.

 

При вивченні теми “Меблі” можна використати матеріал заняття “Пальчикові меблі”.

Такі ігри та вправи є чи не найкориснішими. За їх допомогою можна розв’язувати майже всі проблеми пед. процесу. Для вихователів – це засоби, і методи, і прийоми, і посібники, і помічники. Для дітей – це розвиток дрібної моторики рук, мовного та інтелектуального розвитку.